Einstein World

веб-сайт Черненка Евгения

В последнее время часто читаю LQ. И журнал хоть и женский, и тырю я его обычно у сестры, но психологически очень забавно читать о том, что думают барышни о кобелях проклятых нас. Ноябрьский номер уже давно прочитал, вот наслаждался октябрьским. Очень понравилась история о барышне, которая сдавала на права и с 4-го (!!!) раза таки сдала. Забавная финальная история в рубрике "Настроение Алеси Казанцевой" о некой Эле, которая вышла замуж. Девушка на свадьбе выглядела счастливой, а муж — "очень счастливым, а не пойманным за яйца, как это обычно бывает" :-D . Еще познавательные статьи о нетрадиционных источниках энергии и о нанокосметике ;) .
Приближаюсь к нашим истокам, к народному творчеству и истокам. Начал слушать "Піккардійську Терцію". Очень классная группа. Нравится переплетение современных и народных мотивов, нравится смысл в песнях, нравится настроение. Нравится и то, что часть песен на польском. Подсадила на "Терцію" Вікторія Русинка, необычная девушка с глубокими познаниями в области истории. Выношу ей благодарность (вдруг сюда забредет) за интересный диалог о христианской вере и способе её прихода на Русь.
Перейду на украинский язык, будет проще высветить следующие события.
Вкотре вже радує поштова розсилка із "Мамаєвої Слободи". Якось піти на "Слободу" не вдається (частіше ходив як вчився в НАУ і вхід був безкоштовним), але той буйний шалений настрій, який приносять листи із "Мамаєвої Слободи" завжди окрилює:

Вельмишановні друзі! Маємо для Вас таку звісточку:

«Коса над чаркою» — так віднині іменуватиметься шинок на «Слободі»

Панове товариство! Козацьке селище «Мамаєва Слобода» пропонує Вам мандрівку крізь час. «Шинок – коса над чаркою» з унікальним посудом та  інтер’єрами доби середньовіччя, смачними стравами Наддніпрянщини та хмільними напоями, виготовленими за предківськими рецептами, під супровід троїстих музик, на кілька годин, як на машині часу перенесе Вас в середовище наших прадідів козаків та шляхти, аби Ви відчули смак прадавніх традицій…

— Шинкарко, агов!
— Чого тобі, козаче? — озвалась Чужа Молодиця.
— Варенухи!
— Скільки?
— Скільки в тебе є!
— І він, хизуючись, висипав на залитий горілкою стіл жменю талярів, динарів та червінчиків. — На всі грошики
— Сам стільки видудлиш, лебедику?
— Частую всіх! — І він уклонився лицедіям. — І вас, панове! — І він віддав чолом сивоголовому Романюкові з поляками та сербами і всім, хто трапився на пізню ту годину в шиночку Насті Певної. — Прошу, панове товариство! — І Михайлик, ще раз уклонившись, сів до столу. — Прошу до гурту!
— А мене до чарки й не просиш? — спитала Чужа Молодиця, пускаючи бісики та згрібаючи в поділ білосніжної мережаної запаски, що визирав з-під розведених унизу кутиків полтавської плахти, Михайликові динари, червінчики й таляри. — А мене, соколику, й не просиш?
— Ти й так хмільна, — недбало кинув Михайлик, намагаючись притлумити почуття невиразного й глибоко захованого страху, який поймав його перед цією жартівливою молодицею.
— Я ж не пила ні краплі! — дзюркотливо засміялась Чужа Молодиця.
— А тобі й не треба, — знизав плечима одверто простодушний хлопець. — Ти ж бо й сама п’янюча, мов горілка!

Олександр ІЛЬЧЕНКО «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця» — Український химерний роман з народних вуст.

А ще побачив сьогодні в "Спутніку" афішу фільму "Улыбка Бога, или чисто одесская история". Подивився трейлер — дуже захотілось піти, на днях планую.