Мені 24 роки
Авторская, Семья, События 22 июля, 2010 г.
Постарів… Дехто вже каже: "Ти серйозний дорослий мужик" 
. А ще начебто недавно їздив на веліку за травою кролям, бігав брудний і зранку їв яблука, що нападали за ніч. Восени згрібав і палив листя і ще тільки вчора вперше сів за руль "шестерки". Добре пам’ятаю свою першу удочку, що мені її подарували перед школою; добре пам’ятаю парту в першому класі з білою стрічкою під кутом 45 градусів, щоб писати правильно і каліграфічно. Не стерла пам’ять тих, хто пішов із цього життя… тих, хто віддав мені частку своєї душі.
А зараз я в Києві, працюю програмістом. Серйозна і відповідальна робота. Маю новий велік Kellys, маю купу нових звичок. Доросле життя .
Декілька фото із дня народження, що пройшло в гармонії з природою. Основна частина пройшла у родинному колі, а це — прекрасно. Адже ці люди завжди протянуть руку у скрутну хвилину і порадуються Твоєму щастю.
Ще один відпочинок в Степківці
Авторская, Люди, Семья 11 июня, 2010 г.
Люблю природу і відпочинок. А ще більше люблю сім’ю і рідню , людей без яких не уявляю свого життя!
Мой дед-ветеран
Авторская, Люди, Семья, События 22 мая, 2008 г.
Спасибо этому уважаемому мною родному человеку за то, что он есть!
P.S.: Осенью 2008 года деда не стало… Это была такая боль, которую не передать словами. Он был последним моим родным человеком из «того времени», «того поколения». Его слова о той войне, о том, что ему довелось пережить за его нелегкую жизнь (1923 года рождения дед): голодовка, война, разруха, заставляли меня склонить голову и понимать, что то, что мы имеем сейчас — просто райское удовольствие по сравнению с тем страшным временем.
Деда очень не хватает. Он был такой сильной и светлой натурой, которая затмевала все. Его сильный характер и жизнерадостный настрой останутся в моей памяти на всю жизнь.