Особливості сільського клабінгу

Коли у село приходить вечір, парубки та дівчата миють піськи та збираються у клуб. Хлопці надівають самі нові спортівні штани, заправляють у них рубашку, вдягають красиві тухлі та йдуть у центр села. А самі модні пацани їдуть у клуб на матациклєті чи на машині.

Дівчата збираються повільніше: їм ще треба зробити макіяж -розмалювати обличчя, і надухатися справжніми хранцузькими духами, які вони купили в суботу в райцентрі за п’ять гривень. Якщо вже пізно, і мамка вже спить, то можна навіть достать із шкафа саму коротку юбку, що ледве закриває труси.

У клубі нічого хорошого немає, але йти туди нада, бо других гульок у селі не найдеш. А якщо ти у клуб не прийдеш, то завтра у тебе спитають: "тю, а чого тебе не було вчора?" – це ж тіпа попуск.

У клуб приходити раньше одинадцяти вечора не модньо: з десяти тут тусуються тільки дівчатка 12 років, якім нада до півночі прибігти додому, бо татко зранку надає лозинякою по жопі. Таких дівчат називають "сцикухами". Інколи вони випивають на трьох пляшку самогону і валяються під клубом. А от після одинадцяти в клубі починаються справжні танці. Continue reading Особливості сільського клабінгу