Ірен Роздобудько “Шості двері”

Це вже друга книжка цієї письменниці, що потрапила мені до рук. Я в захваті.
Вибрані уривки:

Він запобігливо вискочив, відчинив дверцята й сказав кілька, очевидно, підбадьорливих, слів. Вона скуйовдила йому волосся і подивилася в невідомість – поверх голів, поверх дерев, туди, де теплий літній вітер полоскав у небі крони висаджених у ряд високих тополь.


Ада знала, що заперечувати не варто – занадто знайомим та небезпечним був цей владний різкий тон, наче з гуркотом зачинилися залізні ворота, за якими дві дівчинки пили портвейн із пластикових склянок, жували булку, намащену згущеним молоком і мріяли виїхати. Куди-небудь, до нового життя, у якому дзвонять дзвони… Continue reading Ірен Роздобудько “Шості двері”