Минувший рік був роком пригод і закордонних поїздок. По-перше я побував у Росії, м. Москва на Google Developer Day, за що щиро дякую своїй компанії Telegraaf Media Group і начальниці — Батвіній Ірині Миколаївні. По-друге, не дивлячись на кризу я з невеличкою мобільною групою у складі великої туристичної сім’ї вирушив на новий рік до Закопаного, чудового містечка недалеко від кордону Польща-Словаччина. Кордону як такого нема (так нас запевнив краківський таксист).
Що я можу сказати про подорож? Хто не був в Польщі і взагалі на заході від нашої неньки-України, обов’язково має з’їздити. Польща не далеко втікла від нас по розвитку (візуальний вигляд польського життя в крупних містах), але, мабуть, далеко втекла по розвитку в маленьких містечках, яких власне більшість в Польщі. Ця країна живе маленькими містечками і люди не мають наміру якнайшвидше перебиратися в мегаполіси. Це «+» — на мою думку.
А от якщо глянути всередину, а не на візуальний вигляд польського життя, то можу впевнено сказати, що тут витає дух Європи — не тої химерної, про яку так часто розповідають політики, а справжньої. Це радує.
Новий рік зустрічав в Кракові, на площі, що має назву «Ринок у старому місті». Що кинулося в очі, так це аскетичність вбрання ялинки. Нема прикрас — та є грошовий запас . Мабуть десь такі думки у Польщі в кризу ). Фото із подорожі:

 

З сестричкою Аллою

 

Горі Губаловка, на фоні Татранських гір

 

Лижники, привал, шукаємо де подівся 4-й

 

На кожній горі можна смачненько попоїсти, випити чогось зігріваючого, а потім одягти лижі і метнутися вниз, залишаючи за собою сніговий пил…

 

Не обійшлось і без чаклунства

 

А це фото — напередодні Нового року, Краків, площа